Досить часто в ході опису тих або інших ідей малого бізнесу я згадую про те, що не існує догм або на 100% робочих прийомів при виборі власного напряму. В той же час є ряд певних ” маячків”, які дозволяють знайти ту саму успішну для конкретно узятої людини. Говорячи про такі “маячки” образно їх можна розділити на суб’єктивні і об’єктивні. Про перше, власне бажання конкретною справою, а ось об’єктивні – це ті, які підказують в якому напрямі найвигідніше починати свою справу. Одним з найбільш важливих параметрів в такій оцінкі, звичайно ж являється рівень конкуренції і перспективи зростання вибраного ринку. Зазвичай говорять “упіймати хвилю”, тому сьогодні поговоримо про один з таких напрямів для створення нового бізнесу.
Хліб і хлібобулочні вироби, звичайно ж, не є нововведенням на вітчизняному ринку, власне як і пекарний бізнес відноситися до одного з найбільш давніх видів підприємництва на Землі. На перший погляд, все «старо як світ» і нічого цікавого по створенню власної справи з нуля, але як часто буває, все саме цікаве ховається в дрібницях. І так два слова про нинішню ситуацію в Україні з хлібозаводами, мініпекарнями та випічкою хліба.
Факт перший – понад 90 -95% хліба, що випікається, робиться на великих спеціалізованих хлібокомбінатах.
Факт другий – Україна по рівню споживання хліба і культури (говоримо про частоту його використання в повсякденному раціоні) знаходиться на лідируючих позиціях в Європі.
Факт третій – політики та чиновники приділяють величезну увагу ринку хлібобулочних виробів і ретельно контролюють ціни на так звані соціальні сорти хліба. Це у свою чергу призводить до двох трендів:
По-перше, великі виробники в гонитві за прибутковістю використовують масу технологічних хитрощів для зниження собівартості і як наслідок хліб, що випікається – не смачний та не корисний.
По-друге, з тієї ж причини власники великих підприємств значно підвищують, “задирають” ціни на елітні сорти хліба, щоб частково компенсувати низький прибуток від соціальних сортів хлібних виробів.
І так в лихі 90-і в країні вже був бум на міні пекарні, думаю ті хто трохи старше його пам’ятає. Мало не в кожному підвалі відкривали міні цехи по випічці хліба, але такий бізнес не проіснував довго. Буквально за 5-6 років успішні гравці, що зуміли розглянути перспективи, почали викупляти «безхозні» хлібокомбінати і витісняти інші мініпекарні з бізнесу. На початку нового століття ситуація трохи змінилася і в пекарний бізнес прийшли торговці зерном та борошном, які фактично за борги забирали виробництво і в якості диверсифікації бізнесу, та активно зайнялися випічкою хліба. Далі все пішло за перевіреною схемою подальшого укрупнення.
Відразу закрадається питання, якщо не вийшло тоді то навіщо сунутися дрібному бізнесу в міні пекарні зараз? Питання правильне, просто варто трохи проаналізувати ситуацію. В Європі і США на частку великих виробників припадає близько 30-35 % ринку, усе інше займає дрібний бізнес, наприклад, ті ж самі знамениті західні мініпекарні біля будинку.У нас ситуація кардинально інша, але при цьому можна відмітити, що потенційний попит на свіжоспечений і смачний хліб у форматі “пекарня біля будинку” величезний. Яскраве підтвердження тому сплеск продажів того ж грузинського хліба ” шоті”, не дивлячись на його певну специфічність (в порівнянні з традиційним хлібом) він користується популярністю і міні пекарні по його виробництву ростуть як гриби. У чому секрет?
Все досить просто, ніша між двома сегментами порожня. З одного боку, масове виробництво хліба великими виробниками, а з іншого – роздрібний продаж випічки (як правило, солодкої) в кафе, а сегмент свіжого хліба з печі (власне саме вона дуже популярна на заході) у нас простоює. Це і є той самий сегмент для мініпекарні у нас. Цікаво, що перші міні пекарні по випічці свіжого хліба в основному орієнтувалися на соціальні сорти і як наслідок програли цінову війну з масовим виробництвом.
Як висновок, на сьогодні перспективним для розвитку власного бізнесу є формат міні пекарень, що торгує гарячим хлібом елітних сортів і нетрадиційної випічки. На сьогодні відомі тисячі рецептів випікання хліба, що гарантує величезний асортимент продукції, а наявність сучасно устаткування для пекарні дозволяє значно розширити технологічні можливості невеликої пекарні. Додатковим чинником, що дозволяє говорити про перспективність і успішності пекарного бізнесу являється здатність малого бізнесу піти від використання ” просунутих” технологій випікання хліби, які мають на увазі використання розпушувачів, емульгаторів і іншої ” хімії”. По факту, маленька пекарня може дозволити собі ретельно контролювати випуск готової випічки і як наслідок забезпечувати режим “з печі – на стіл”. У такому разі значно скорочується час зберігання готової продукції і її доставки, що власне багато в чому обумовлює застосування таких прийомів великими виробниками.
І ТАК МАЄМО РЯД ІСТОТНИХ ПЕРЕВАГ МАЛЕНЬКОЇ ПЕКАРНІ.
Маленька пекарня – плюси:
– висока мобільність, по виробництву різних сортів свіжої випічки;
– широка номенклатура хліба, що випікається. Плюс до цього невелика пекарня може собі дозволити і роботу з нетрадиційними рецептами, наприклад, того ж французького хліба без дріжджів.
– невелика пекарня має можливість випікати дійсно екологічно чисту і головне здорову випічку, без застосування консервантів.
– попит на хлібобулочну продукцію стабільний, що гарантує рівномірне завантаження потужностей міні-пекарні.
Міні-пекарня – мінуси:
– необхідність стартового капіталу. Навіть у маленьких пекарнях не повного циклу (існує два підходи до концепції міні-пекарні, про них в наступній статті, не забувайте підписатися на блог про бізнес ідеї) потрібна закупівля переліку устаткування для пекарні.
– досить великі площі як для розміщення самої міні пекарні, так і самого хлібного магазину при виробництві. Практика показує, що у великих містах відкриття торгової точки при самому виробництві здатне забезпечити реалізацію 70-90% свіжоспеченого хліба. Менша залежність в невеликих населених пунктах, хоча частенько в такий магазин спеціально приїжджають за купівлею гарячого хліба.
– постійний контроль за якістю продукції, що випікається ( тут як мовиться без коментарів);
– підвищені вимоги контролюючих органів до якості приміщення, устаткування для випічки. Хоча можна відмітити, що будь-який бізнес пов’язаний з продуктами харчування є об’єктом пильної уваги, будь то виробництво котлет або виробництво пельменів, скрізь потрібні ТУу і спілкування з ними.
Висновок, виробництво хліба в нашій країні в міні пекарнях справа як прибуткова, так і перспективна для малого бізнесу в країні.
Хочеш дізнатися більше заходь на http://ideya-biznesa.pp.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар